Media Club

Олюня написав:треба подивитись, ти маєш рацію!

я люблю і Гіра і Сарандон, але, чесно! разом їх уявити важко ...

Згідний, що легше уявити Гіра з Робертс, але все-таки треба подивитись і тоді уявиш ))

Олюня написав:я також так думаю

я фільм ще не бачила, але, як на мій смак, Річард Гір і С'юзан Сарандон не виглядають як пара...

а вони там і не сильно "паруються"
трабли у них, сімейні проблєми....

правда, енд як завжди хеппі:)
раджу подивитися фільм..

ок, подивлюся...

він мені, якщо чесно, і з Джулькою шось не виглядає!

мені більше сподобалась пара Гір і Вайнона Райдер в "Осені в Нью-Йорку" і фільм глибший, як на мене

Чудова мелодрама. В фільмі багато мудрих думок, слів. Наприклад:

- Эти обещания, что мы даем и нарушаем... Как вы считаете, почему мы женимся?
- Страсть?
- Нет.
- Любопытно, ведь я считал вас романтичной. Так почему?
- Всем нам нужен свидетель нашей жизни. Миллиарды особей на планете. Кому нужна одна жизнь в этом мире? Вступая в брак, каждый обещает стать не равнодушным к нам, к хорошему, плохому, обыденному и так далее. Ко всему ежедневно, ежечасно. Вы говорите - "Твоя жизнь не окажется не заметной. Я буду замечать ее! Жизнь не будет безвестной. Теперь Я буду следить за ней".
Можете меня цитировать.
- Точно, буду.

Це треба запам'ятати. І, бажано, на все життя.

foxjony написав:Всем нам нужен свидетель нашей жизни. Миллиарды особей на планете. Кому нужна одна жизнь в этом мире? Вступая в брак, каждый обещает стать не равнодушным к нам, к хорошему, плохому, обыденному и так далее. Ко всему ежедневно, ежечасно. Вы говорите - "Твоя жизнь не окажется не заметной. Я буду замечать ее! Жизнь не будет безвестной. Теперь Я буду следить за ней".[/b]

і заради цього добровільно іти на рабство?
ммм...

чого в рабство???

не знаю як в кого, але я себе в шлюбі почуваю абсолютно вільною людиною
і мій чоловік, думаю теж!

Вільною ти себе можеш почувати тільки тоді, коли не маєш ніяких зобовязань. А от коли ти змушена бути дома, щоб приготувати їсти, бо чоловік подзвонив і сказав, що прийде з друзями на 100 грам чи щось в тому роді. Вільною ти могла себе почувати в 17 чи 18 коли вітер гуляв в голові.

ми всі маємо якісь зобов'язання, не залежно від того, чи ми одружені, чи ні!

а щодо мене і мого чоловіка ти помиляєшся!

по-перше, я і так майже весь час сиджу вдома, бо я тут працюю

по-друге, мій чоловік з друзями переважно ходить на пиво в якийсь бар

по-третє, якщо ми їх запрошуємо до себе, то я готую їжу добровільно і не вважаю, що цей факт якось притісняє мою свободу! (я ж і так їм кожен день і готую не тільки для чоловіка, а й для себе!! )

а в 17-18 я, навпаки, почувалась менш вільною ніж зараз!

rocker написав:Вільною ти себе можеш почувати тільки тоді, коли не маєш ніяких зобовязань.

Тарас (rocker) у жінок все навпаки, власне тоді вони і почувають себе класно. Так вже природа зробила

ich написав:

rocker написав:Вільною ти себе можеш почувати тільки тоді, коли не маєш ніяких зобовязань.

Тарас (rocker) у жінок все навпаки, власне тоді вони і почувають себе класно. Так вже природа зробила

ТОДІ - це коли? поясни детальніше, плз.

коли є про кого піклуватись

Нарешті і я подивилась фільм. Вражень зовсім небагато, навіть-ніяких.

Фільм просто ніякий. Ні танців, щоб дух захоплювало, ні сильного сюжету....Одні нюні, та розмиті почуття.

Тут мені Гір зовсім не сподобався. Якийсь він непериконливий був ні щодо Лопез, ні щодо Серандон.

Лопез просто не грала. а таке враження, що перший раз перед камерою стоїть. Я була в шоці від її габаритів. Та в неї не тілки зад пів екрана заступав, а і плечі 2м. Та "на ней пахать можна".

Короче кажучи, кращого фільма з танцями я не бачила з часів "Брудних Танців".

недаром кажуть, що камера прибавляє

Так навпаки, актори гарніше виглядають в кадрі. І вищими і худішими.

вывод - Лопез - жирная свыня..